Ви тут:

Як бізнес із окупованих територій відновлює виробництво в Україні

23-03-2023
Категорія: 

]]>Попри втрату виробничих потужностей через російську окупацію українські компанії відновлюють роботу на підконтрольній Україні території. DW поспілкувалася з деякими з таких підприємств.]]>

]]>Після початку повномасштабної війни рф проти України чимало українських підприємств опинилися під російською окупацією. Вчасно евакуювати хоча б частину обладнання вдалося далеко не всім. DW наводить три історії компаній з Луганської та Херсонської областей, які зрештою зуміли відновити роботу на вільній території України. ]]>

Із Сєвєродонецька в Умань

Підприємство "Тана" - виробник композиційних полімерних матеріалів, з яких роблять велику кількість виробів для автомобілебудування, будівельної промисловості тощо. На підприємстві в Сєвєродонецьку до повномасштабного вторгнення працювали близько 100 співробітників, було шість виробничих ліній. Однак через бойові дії виробництво було зупинене, згадує у розмові з DW директор компанії "Тана" Сергій Войтюк.

Компанія

Компанія "Тана" відновила виробництво в Умані / Фото: Tana company

"Приблизно через місяць ми змогли знайти водіїв і організувати бригаду для вивезення із Сєвєродонецька обладнання та залишків продукції. Це було дуже небезпечно, адже їздити доводилося під обстрілами. В причіп однієї з наших машин було пряме влучання, але, на щастя, ніхто не постраждав, снаряд не розірвався", - розповідає він. Такі поїздки, за словами Войтюка, тривали близько двох місяців - до травня, коли потрапити в місто вже було неможливо. Загалом своїми зусиллями компанія змогла евакуювати половину майна, решта - втрачена. "Ми бачили на фото й відео, що майже все вигоріло, а те, що залишилося розграбовано", - розповідає директор "Тана".

Та завдяки врятованому обладнанню "Тана" змогла відновити виробництво вже в червні минулого року в Умані на Черкащині. В цьому місті знайшли житло для співробітників, а місцева влада допомогла знайти приміщення для розміщення підприємства. Зараз тут працює вп'ятеро менше людей, ніж до повномасштабної війни - близько 20 співробітників, а обсяг виробництва складає близько 50 відсотків від довоєнного періоду.

"Хоча наш асортимент налічує близько ста позицій. Це майже так само як і до окупації нашого підприємства. Хоча обладнання дозволяє трохи збільшити виробництво, але попиту такого як раніше нема", - пояснює Войтюк. Крім того, є певні проблеми із сировиною, тому що постачання були через порт Одеса, який зараз заблокований, додає він. Однак навіть в таких умовах "Тана" продовжує експорт, хоч він і зменшився вп'ятеро. Нині основними напрямками є Німеччина та Бельгія.

Втратити все і почати з нуля

Інший шлях пройшла Рубіжанська панчішна мануфактура, виробництво якої опинилося в окупації в місті Рубіжне на Луганщині. Підприємство працює в Україні вже понад 25 років і виробляє для багатьох українських брендів шкарпетки, колготки, футбольні гетри, гольфи. До повномасштабного вторгнення тут працювало 162 людей, було задіяно 98 в'язальних машин, близько 40 швейних машин.

Виробниче приміщення Рубіжанської панчішної мануфактури до руйнування

Виробниче приміщення Рубіжанської панчішної мануфактури до руйнування / Фото: Rubizhan factory

"Ми постійно розвивалися, закуповували сучасне обладнання. Напередодні 24 лютого завезли 15 італійській в'язальних машин", - розповідає DW комерційна директорка підприємства Ольга Ушакова. Нині доля обладнання незрозуміла, так як зв'язку з Рубіжним у немає. "Єдине, що відомо - другий поверх, на якому був швейних цех, повністю зруйнований після влучання снаряду. Там була пожежа, і судячи з фото, там нічого не залишилося. Що з в'язальним обладнанням на першому поверсі невідомо", - зазначає вона. Але Ушакова впевнена, що навіть якщо воно не викрадене, то високотехнологічне обладнання навряд чи зберіглося зимою в неопалювальному приміщенні.

Знищене майно Рубіжанської панчішної мануфактури на Луганщині

Знищене майно Рубіжанської панчішної мануфактури на Луганщині / Фото: Rubizhan factory

Попри те, що Рубіжне було окуповане лише в травні 2022 року, вивезти хоч щось із підприємства не вдалося. "Після початку обстрілів 24 лютого виробництво довелося зупинити. Потім на початку березня з'явилася державна програма з релокації бізнесу, ми подали документи. Але в місті вже йшли бої і евакуювати не вдалося", - каже Ушакова.

Тому Рубіжанській панчішній мануфактурі довелося починати виробництво практично з нуля. В цьому допомогли партнери, грантові програми та влада. "Дуже підтримав наш головний партнер - компанія Dodo socks, для якого ми в'яжемо шкарпетки. Вони зробили нам безвідсоткову позику на закупку обладнання", - згадує Ушакова. Також Dodo socks зробила пост у соцмережах про ситуацію, в якій опинилася Рубіжанській панчішній мануфактурі. "Після цієї публікації до нас звернулися представники Львівської міської ради, яка допомогла знайти приміщення під оренду", - зазначає комерційна директорка підприємства. Свій вклад зробили також іноземні організації. Так, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оплатило на рік оренду приміщення для підприємства, Міжнародна організація з міграції (МОМ) надала кошти на закупівлю швейного обладнання, Данська Рада у справах біженців надала грант на закупівлю офісної техніки. "І таким чином, не маючи нічого ми розпочали виробництво у Львові", - зазначає Ушакова. Сюди підприємство привезло частину робітників з родинами, які погодилися виїхати з Рубіжного, а Львівська обласна адміністрація допомогла знайти для них гуртожиток.

У Львові на підприємстві майже вп'ятеро менше людей ніж у Рубіжному - близько 35, а асортимент продукції обмежений порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Попри це швейне підприємство відновлює експорт. Співпрацю поновили поки що лише з Чехією, тоді як до повномасштабного вторгнення експортували продукцію також до Молдови, Нідерландів, Іспанії. Але Ушакова дивиться у майбутнє з оптимізмом. "Ми плануємо працювати у Львові на постійній основі. А коли звільнять Рубіжне і там буде безпечно, то дуже хотіли б відновити наше виробництво й там", - каже вона.

Бізнес на аутсорсингу

Після повномасштабного вторгнення рф з полиць українських магазинів зникла частина товарів. Серед них -  відомі українцям макаронні вироби, томатні пасти, соуси і кетчупи під торговою маркою "Чумак". Виробництво цієї продукції зупинилося 24 лютого 2022 року, відразу після окупації міста Каховка на Херсонщині, де знаходяться всі виробничі потужності і головний офіс компанії "Чумак". Сам завод не постраждав від бойових дій, однак вивезти з нього обладнання не вдалося. Евакуювати співробітників компанія також не мала змоги через відсутність безпечних "зелених коридорів", згадує у розмові з DW гендиректор компанії  Андрій Левчук. Аби підтримати людей компанія продовжувала виплачувати зарплату.

Завод компанії

Завод компанії "Чумак" у Каховці на Херсонщині / Фото: Chumak company

Нині завод "Чумак" розграбовується. "Звідти постійно виїжджають машини з вантажем. Але точно сказати що і скільки вкрадено ми не можемо, так як наших працівників там немає. Тому збитки будемо оцінювати після деокупації Каховки", - зазначає Левчук. Водночас, за даними видання Центр журналістських розслідувань, з цехів роздаються характерні звуки, які свідчать про демонтаж виробничих ліній. Запустити ж їх росіяни не зможуть, адже не мають необхідного програмного забезпечення, зазначає видання.

Попри втрату всього виробництва "Чумак" змогла повернути свої товари на полички магазинів на підконтрольній уряду України території. Перша продукція почала з'являтися в травні 2022 року, але більш помітні обсяги товару надійшли в продаж уже на початку зими. Аби це зробити, довелося шукати в Україні та за її межами виробничі майданчики, які могли б виробляти продукцію за рецептами та технологіями компанії. Зрештою про співпрацю домовилися з 12 компаніями, з яких вісім українських.

Зокрема, руку допомоги простягнула "Луцьк Фудз", яка випускає подібну з "Чумак" продукцію під маркою "Руна" і донедавна була конкурентом каховського виробника. Також на київському заводі компанії Olkom Group вдалося налагодити виробництво соусів. Знайшлися партнери і за кордоном, де виробляють макарони і частину томатної пасти, - у Туреччині, Італії та навіть В'єтнамі.

"Чумак" зміг відновити виробництво / Фото: Chumak factory

"Ми пішли шляхом аутсорсингу, коли партнери самі закуповують сировину, наймають співробітників, а ми надаємо свою рецептуру і оплачуємо замовлення", - зауважує Левчук. Нині в "Чумак" працює 110 людей, тоді як до початку повномасштабної війни було 1200. 

Таким чином "Чумак" відновив близько третини виробництва, яке було до окупації. З понад 100 товарних позицій вже випускається 40, наголошує гендиректор "Чумак". При цьому компанія відновлює експортні продажі: перші відвантаження продукції відбулося в США, країни Балтії, Африку. До кінця поточного року "Чумак" планує вийти на 50 відсотків обсягів виробництва на внутрішньому ринку, а також прагне вийти на оборот у гривні рівня 2021 року. 

 

За матеріалом: Deutsche Welle - ]]>https://www.dw.com/uk/zitta-pisla-okupacii-ak-biznes-vidnovlue-virobnict...]]>





Рейтинг: 
Средняя: 5 (1 оценка)