Три роки в окупації: що отримав від росії Сіверськодонецьк
Бої за Сіверськодонецьк тривали з 28 лютого до 24 червня 2022 року. А 26 травня 2022 року, коли ворог дістався міста, почалися вуличні бої. 24 червня 2022 року українські підрозділи організовано залишили частину промзони Сіверськодонецька.
25 червня Генштаб ЗСУ повідомив: українські військові організовано відійшли від міста.
Відтоді почалася історія життя міста під повторною російською окупацією. Перша, нагадаємо, тривала усього місяць - з 22 травня до 22 липня 2014 року. Якщо тоді місто “відбулося переляком”, то у 2022 росія вже не церемонилася і била по Сіверськодонецьку з усього наявного озброєння.
Але бойові дії навколо Сіверськодонецька вже давно позаду, то що залишилося у “сухому залишку”?
SD.UA вирішив підбити підсумки життя міста в російській окупації без емоцій, керуючись виключно логікою і фактами.
Три роки в окупації: що отримав від росії Сіверськодонецьк
Найперший “подарунок” від рф — це руйнування, смерті та каліцтва
Будинки, багатоповерхівки, інфраструктура були б цілі, а люди живі та здорові, якби росія не почала вторгнення в Україну. Це беззаперечний факт. Скільки точно загинуло мешканців Сіверськодонецька — невідомо. Така ж ситуація і з іншими окупованими містами, адже росія приховує справжню кількість загиблих і постраждалих. Представники української влади заявляли, що Сіверськодонецьк був зруйнований на 90%, окупаційна влада казала те саме.
Квартали Сіверськодонецька під час наступу рф
Щодо руйнувань, то за три роки така багата на нафту та газ держава, як росія, якби бажала, відбудувала б місто наново повністю. Але цього не сталося. Окремі показові ремонти у Сіверськодонецьку — це копійки, бо рф витрачає нафтодолари на будівництво ракет і дронів, якими б'є по Україні. Будинки та багатоповерхівки, які не підлягають ремонту, у Сіверськодонецьку зносять. Відомо про 90 будівель, які потрапили у список для демонтажу.
Населення Сіверськодонецька знизилося більш ніж вполовину
Станом на 2025 рік кількість населення Сіверськодонецька складає усього 35-40 тис., а до окупації в місті проживало близько 100-110 тис. осіб. Відповідно в таких умовах ніяке нове житло будувати немає сенсу, про це каже й “Єдиний замовник” - російська державна компанія, яка робить ремонти на окупованих територіях.
рф призначила керувати Сіверськодонецьком члена збройного угрупування, яке вбивало та катувало людей
Мова тут, звісно ж, про Миколу Моргунова — ексрегіонала, ексмера окупованої Брянки, де збройне угрупування бойовиків “Брянка СССР” з 2014 по 2015 рік грабувало, катувало та вбивало людей, вирізало на металобрухт усі підприємства. І Моргунов брав у цьому всьому безпосередню участь, це було відомо як владі самопроголошеної “лнр”, так і російським “журналістам”, але справу “зам’яли”. Моргунов керував Брянкою до 2022 року, а тоді його призначили гауляйтером у щойно зруйнований російською навалою Сіверськодонецьк.
Тут Моргунов затримався до початку 2025 року, коли росіяни “згадали” про злочини угрупування у Брянці та зняли його з посади. Слідком рф, який мовчав 10 років, висунув Моргунову саме ці звинувачення: бувши “главою міста Брянка”, він надавав учасникам бандформування дані про заможних мешканців міста для їхнього викрадення, вбивства та пограбування.
рф позбавила мешканців Сіверськодонецька права обирати мера та міську владу
Тепер Сіверськодонецьком керує взагалі невідомо хто — колишній заступник Моргунова Павло Дрєєв, уродженець Кадіївки.
Гауляйтер від рф Павло Дрєєв
Як і самого Моргунова, Дрєєва ніхто не обирав, тож містянам він непідзвітний. Сіверськодонецьком від рф “опікується” Пермський край, тож логіка підказує, що керують містом насправді російські чиновники, а місцевий Дрєєв лише “ширма”.
росія позбавила сіверськодончан права власності на житло
Це, мабуть, найболючіше питання, бо окупаційна влада регулярно оновлює списки “безхазяйного житла”. Зазвичай це будинки та квартири, власники яких виїхали з міста ще під час активних бойових дій і в окупацію не повернулися. Тепер росія не дозволяє залишити за собою житло з українськими документами про право власності. Власники, які хочуть виключити свої квартири зі списку, мають з’явитися до окупаційної адміністрації з правовстановлюючими документами на квартири та російськими паспортами протягом 30 календарних днів. А потім вони повинні зареєструвати житло у російському реєстрі та отримати російські документи про власність.
Щоб потрапити у Сіверськодонецьк, та й взагалі на всі окуповані українські території, потрібно пройти “фільтрацію” - принизливу процедуру в московському аеропорту “Шереметьєво”. Останнім часом це фактично нереально, більшість не пропускають повернутися додому, депортуючи через територію Білорусі.
Таким чином росія позбавила мешканців Сіверськодонецька, які змушені були тікати через війну, права власності на житло. Тож ані продати його, ані приїхати та зберегти неможливо.
Медичні послуги у Сіверськодонецьку недоступні
У Сіверськодонецьк приїжджають бригади лікарів з Пермі, але цього недостатньо, аби забезпечити населенню якісні та швидкі медичні послуги. На все місто працюють лише два терапевти, вузьких спеціалістів майже немає, вони приймають раз чи два на тиждень. Записатися до лікаря можна тільки за допомогою паперового талончика, як в радянські часи. Щоденно збираються величезні черги.
До повномасштабного вторгнення у громаді Сіверськодонецька надавали послуги близько 50 сімейних лікарів, які мали у середньому по дві та більше тисячі задекларованих пацієнтів.
У Сіверськодонецьку три роки немає мобільного зв’язку
Ще один “дарунок” від росії — відсутність мобільного зв’язку. Якщо хтось з сіверськодончан сумував за СРСР, то ось їхня мрія збулася. У місті працюють таксофони, про які в Україні усі вже й забули. У середині 2023 року у цивільних містян Сіверськодонецька почали з’являтися рації.
На весь Сіверськодонецьк не працює жодний світлофор
Це якийсь сюрреалізм, але в колись 100-тисячному Сіверськодонецьку немає три роки жодного світлофора. Окупаційна влада повідомила, що Пермський край відремонтує світлофори у місті не раніше 2026 року. “Шеф-регіон Пермський край провів обстеження. Розробляє проєктну документацію. До бюджету на 2026 рік закладено роботи з реконструкції наших світлофорів силами Пермського краю”, - заявили вони.
Містоутворююче підприємство “Азот” зруйноване
Хімічний гігант “Азот” у Сіверськодонецьку - підприємство з групи компаній бізнесмена Дмитра Фірташа, один із найбільших в Європі виробників аміаку та міндобрив. За інформацією Forbes, до війни 95% клієнтів “Азоту” становили українські покупці – фермери й агрохолдинги.
Внаслідок бойових дій “Азот” зруйнований на 70%, окупаційна влада обіцяла запустити його роботу наприкінці 2024 року, але, як завжди, збрехала. На сьогодні росіяни перереєстрували сіверськодонецький “Азот” у філію російського ТОВ “ТК Інжиніринг”, зареєстрованого лише два роки тому.
За даними російського каталогу юридичних осіб, ТОВ “ТК Інжиніринг” має статутний капітал 10 тисяч рублів та зареєстроване у москві 21 березня 2023 року. Засновник - башкортостанське АТ “Револт”. Основний вид діяльності - випуск добрив та азотних сполук. Має єдиний філіал у Сіверськодонецьку.
В українських реєстрах власники "Азоту" не змінилися, тобто росіяни просто вкрали руїни хімгіганту. 14 липня 2022 року Group DF заявила, що втратила контроль над підприємством і описала пошкодження, які зазнав завод: внаслідок обстрілів пошкоджені обидва цехи аміаку 1-А (розбито піч первинного реформінгу, пошкоджено реакційні труби) та 1-Б (пошкоджено пусковий котел, вакуум-витяжку системи конденсації відділення компресії), цех азотної кислоти (зруйновано будівлю цеху, естакади, пожежею пошкоджено приміщення ЦПУ, зруйновані контролерна управління технологічним процесом, маслосистема компресора ГТТ-3М).
"Постраждала практично вся інфраструктура підприємства – системи водопостачання та водоочищення, система енергозабезпечення, логістичне та залізничне господарство (пошкоджено залізничне полотно, склад, вузли перевантаження), зруйновано два сховища метанолу, пошкоджено чотири сховища КАС. Найболючіше для підприємства – повна руйнація системи електропостачання "Азоту", - йшлося у повідомленні.
У відновлення “Азоту” потрібно буде вкласти сотні мільйонів доларів, казав Forbes директор з маркетингу компанії “Українські мінеральні добрива” Сергій Рубан. Крім того, завод може стикнутися з дефіцитом персоналу, який був змушений виїхати з міста.
Навесні цього року окупанти визнали, що не можуть повноцінно запустити хімвиробництво у Сіверськодонецькій агломерації.