У Сєвєродонецькому коледжі культури і мистецтв відбулася зустріч із членом спілки письменників України Ганною Гайворонською

]]>25 жовтня у Сєвєродонецькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва відбулася літературна онлайн – зустріч з поетесою, журналісткою, авторкою десятків поетичних збірок, Членом Національної спілки письменників України – Ганною Андріївною Гайворонською, слова якої стали візитною карткою нашої області: «Луганщина – світанок України!»]]>

Літературна творча зустріч «Коли Луганщина війне своїм крилом…..» була присвячена святкуванню Дня української писемності та мови, що святкується щорічно в день пам’яті преподобного Нестора Літописця, з цього року щорічно 27 жовтня.

Мистецький захід дав нагоду усім присутнім - і викладачам коледжу, і студентам, і вихованцям загальноосвітніх шкіл, і запрошеним гостям нагоду познайомитися з цією творчою людиною, з колиски Призначеної Богом бути поеткою, «пройтися» по її життєвому шляху і поринути у світ поезій, у виконанні студентів Коледжу, викладачів і самої авторки. Говорили про поезію, про наш рідний край, про його талановитих людей, про нашу Батьківщину - про нашу Луганщину!!!

Лунали нові твори землячки – «Вкраїнській мові», «Ковила», «Доброго ранку», «Ріка дитинства», «Моя Кремінна», «Золотавий ангел», «Слава Вкраїні», «Я повернуся», «Коли Луганщина війне своїм крилом…», «Тернопіль – місто троянд».

Поезія….. Зміст цього слова кожен із нас розуміє по – своєму - це найважливіше культурне явище, це всеосяжна мова, що передає внутрішнє бачення людини.

Ми пишаємося тим, що Ганна Андріївна з чотирьох років разом з родиною оселилася у мальовничому містечку Кремінна на Луганщині. Саме там, на Кремінській землі були написані і надруковані її перші вірші Це наші поля і ліси стали тією життєдайною колискою, в якій зростала поетеса, нині відома всій Україні та далеко за її межами. У творах авторки - вся її душа і все її життя, а їх у Ганни Андріївни безліч.

Перший вірш Ганни Андріївни «Ранок» було надруковано в Кремінській районній газеті, коли юній поетесі було всього 15 років, а вже потім у молодіжній обласній газеті.

Згодом мрійлива дівчинка відкриває для себе великого українського поета – лірика Володимира Сосюру. Враження від поезії було таким великим, що юна поетеса з томиками віршів Сосюри і засинала, і прокидалася, твердо вирішивши стати ліриком і писати, як і Сосюра, лише вірші про любов.

Слово, яке супроводжує Ганну Андріївну з юного віку по маленьких стежках і великих дорогах Луганщини, кликало до нових обріїв, і вона стала кореспондентом багатотиражної газети Луганського тепловозобудівного заводу і вступила до Київського Державного університету ім. Т. Г. Шевченка, на факультет журналістики.

Ставши журналістом, працювала в районних, обласних і багатотиражних газетах.

Її твори друкувалися в обласній та загальноукраїнській пресі:«Літературна Україна», «Ранок», «Дніпро», «Київ».

У 1992 році, коли у Луганську були закриті всі українські газети, заснувала Всеукраїнську літературно - мистецьку газету «Кам’яний Брід» за одноіменною назвою найстарішого району міста Луганська, який було засновано запорізькими козаками. Одноосібно була редактором і видавцем газети, котра виходила на 8 шпальтах сім років, за що і нагороджена медаллю «Будівничий України».

Ганна Андріївна має багату творчу спадщину - автор багатьох збірок: «Перший поцілунок», книжка одного вірша «Бог», «Циганська ніч», драматичної вистави у віршах «Булава», «Чаша Грааля», «Жінка, зодягнена в сонце», «Біла ластівка Донбасу», «В обіймах ангела», «Прочанка зі сходу», «Луганщина – світанок України», «Пастушка квітів», «Божі лілеї Донбасу», «Ключі від Сонця».

Вона є автором літературних розвідок про Миколу Руденка та Василя Голобородька - Лауреатів Шевченківської премії, які також є родом із Луганщини.

Творам Ганни Гайворонської властиві драматичність, пристрасність, ліризм, правдивість. Її поезії - це наче вишивка словами по канві, на якій відтворена мальовнича природа Луганщини, рідної Кремінщини. Вона ніжний лірик і тонкий психолог, який вміє передавати словами емоційні відтінки людської душі. Її вірші сміються і плачуть, співають і журяться, вони зрозумілі кожному. Вона патріот, борець, лірик .

Ганна Андріївна створила Молодіжно – християнський театр «Божі діти». З яким об’їхала всю Україну. Вистави театру користувалися великою популярністю.

А ще, Ганна Андріївна особистість багатогранна, вона не тільки пише вірші, а й любить співати, грає на акордеоні і займається лісовою скульптурою, валінням.

Ганна Гайворонська все своє свідоме життя прожила на Луганщині, Член НСПУ з 1988 року, нагороджена медаллю «Будівничий України» від Всеукраїнського товариства « Просвіта» ім. Тараса Шевченка; від Національної спілки письменників України отримала найвищу нагороду - медаль «Почесна відзнака»; нагороджена медаллю Кремінської районної держадміністрації в Луганській області «За заслуги перед Кремінщиною». Ганна Андріївна відзначена президентською премією 2019-2020 років. За багаторічну духовну працю та за значний внесок у справі відродження УГКЦ на Луганщині відзначена Почесними Грамотами Блаженнішого УГКЦ Святослава Шевчука та екзарха Донецького екзархату владики Степана Менька.

Ганна Гайворонська не полишає вірити у Перемогу нашої держави, а навпаки – щодня своїми виступами, своїми новими творами підтримує кожного свідомого громадянина України, вона тримає фронт живого слова – слова поезії, яке влучно б’є по несправедливості й заставляє задуматись кожного. Своїми поезіями вона вселяє віру в майбутнє, наближає Перемогу!!!! Саме жінка з Донбасу здатна на гостре слово пера, яке являється найсильнішою зброєю захисту нашого рідного краю!!!!!

Не зважаючи на похмурий день, зустріч видалася надзвичайно теплою, розчулила слухачів різних поколінь, які подумки повернулися додому, на свою маленьку Батьківщину, свою Луганщину!!!

]]>]]>   

Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф'єва

]]>http://www.sevmuz.lg.ua/node/1036]]>

]]>]]>