Ви тут:

Сєвєродончанка Тетяна Рузанова через війну опинилася в Чехії, але мріє повернутися у рідне місто

10-04-2024
Категорія: 

]]>Тетяна Рузанова з Сєвєродонецька нині варить незвичайне варення в Чехії. Корінна сєвєродончанка опинилася в чужій країні через повномасштабну війну. Спочатку працювала на підприємстві, а потім вирішила робити те, що приносить задоволення. ]]>

Видання ]]>ТРИБУН]]> поспілкувалося з пані Тетяною про її шлях до Чехії та розпитало, де вона бере натхнення на нові смакові поєднання для свого варення.

Сєвєродонецьк - то любов

Варенням я займаюся з 2019 року і до сьогодення, але сьогодення у мене в Чехії”, — розповідає Тетяна Рузанова. 

Вона все життя мешкала у Сєвєродонецьку й всім серцем любить рідне місто. 

“Знаєте, я понад 20 років мешкала на околиці Сєвєродонецька, вулиця Молодіжна.  Це був крайній будинок від лісу. Пам’ятаю, як будувалися ще кілька будинків поруч. Я була ще маленькою, коли відкрився Льодовий палац спорту. Батьки повели мене туди на фігурне катання. Тоді всіх хлопчиків віддавали на хокей,  а дівчат - на катання. Вчилася у шостій школі на Маяковського, потім ходила до музичного училища ім. Прокоф'єва, якого немає вже, на клас фортепіано”, — пригадує сєвєродончанка. 

Вона також згадала, як була підлітком й бачила на власні очі величезний парк поблизу озера Паркового.

“Я застала розвал цього парку, мабуть, мені було десь 10-11 років. Пам'ятаю, як його вирізали на металобрухт. Але я встигла покататися на колесі, був там ще такий атракціон “Сюрприз”, як центрифуга, багато було атракціонів. А от коли його вирізали, залишився тільки парк, до парку ходили всі! Поколіннями!”.

Тетяна Рузанова з Сєвєродонецька нині мешкає в Чехії

Тетяна Рузанова з Сєвєродонецька нині мешкає в Чехії

Пані Тетяна сумує за Сєвєродонецьком та Україною. 

“Мені подобався Сєвєродонецьк, Батьківщина, моя рідна земля. Я в Україні трохи подорожувала… Сєвєродонецьк і Харків — моя любов. Це ті міста, де мені невимовно комфортно. Сєвєродонецьк взагалі перед повномасштабною війною почав змінюватися на краще — він розквітав”, —  висловлюється жінка. 

Шлях до варення

“Навіть не знаю, коли і як конкретно я прийшла до варення. Мені часто ставлять це питання. Якось воно само… Я взагалі готувати дуже люблю, а ось варення… От настає літо і починається: огірки, помідори… Я не могла зупинитися. Все літо з цими банками, закрутками. А потім був такий період, я ходила вагітна в 2005 році, і це припало на теплу пору року — і я почала варити. Звичайно, варення було не таке, як зараз. Тоді я за бабусиними зошитами те варення робила, яке варилося по три-чотири дні. Ні смаку, нічого не залишалося, але варила я все. Все, що я бачила”, — сміючись, пригадує жінка.

Сєвєродончанка каже, що варила стільки, що потім роздавали, бо самі не могли стільки з’їсти.

“Я просто любила сам процес!”, — додає пані Тетяна. 

Відлік шляху сучасного варення сєвєродончанка веде з 2019 року. 

“Думаю, поштовхом були виставки “Зроблено з любов'ю”, які проходили в нас біля ПК Будівельників, поблизу Льодового та в “Джазі”.  Там була майстриня з варенням — Валентина Митрофанова,  я до неї завжди ходила купувала. Моїм улюбленим смаком був апельсин з лавандою. Такє смачне! Я його їла й в мене сироти шкірою бігали! А потім я подумала, а чому б самій не зварити? Й зварила. Інтуїтивно, на власних смакових відчуттях. Мені сподобалося. Мені навіть казали, що смачніше, ніж у Валентини (Валю, пробач)”, — сміється пані Тетяна. 

Пані Тетяна під час виставки

Пані Тетяна під час виставки "Зроблено з любов'ю"

Плинув час, до неї приходили все нові й нові незвичні поєднання. 

“Я втілювала їх у ]]>своїх баночках]]>. Бувало таке, що вигадувала рецепт, а потім бачила якийсь подібний, хоча все народжувалося в моїй голові. Наприклад, нещодавно у мене з’явився новий смак — помело з базиліком та зеленим яблуком. Я другий сезон його варю в Чехії. Надихнулася, бо тут помело не таке дороге, як в Україні. А в Інтернеті я знайшла рецепт просто помело з базиліком. Технологія там інша, але саме поєднання, я тільки ще яблуко додаю зелене. Також абрикоси з лавандою — я сама до цього смаку дійшла”, — розповідає сєвєродончанка. 

Смак абрикос — це щось дуже щемке та тепле, особливо для мешканців Луганщини.

“Якщо був апельсин з лавандою, то я захотіла спробувати абрикос з лавандою. Потім я в мережі Інтернет побачила, що це поширене поєднання. На останній виставці у мене була дегустація в “Джазі”, навіть з шампіньйонів варення у мене було також з зеленим яблуком. Воно таке не те, що варення до чаю, а варення більш до сиру, до м'яса, як доповнення”. 

Варення з шампіньйонів ні на що не схоже.

“Там і аромат грибів, і зелене яблучко свій аромат дає, плюс там спеції. Просто не передати словами. Треба спробувати і куштувати. Але я повторю, що воно не до чаю. На дегустації дітки кривилися, а дорослим подобалося. 

В мене була ціла лінійка до сирної тарілки: ананас в шампанському, полуниця в рожевому шампанському, лимон з тим’яном, той же самий апельсин з лавандою тощо”. 

Варення з Сєвєродонецька у Чехії

Пані Тетяна доповнює, що, на її думку, в Україні більше гурманів, ніж в Чехії. 

“У нас в Україні люблять незвичайні поєднання. В мене був соус вишневий, соус з ананасом, лаймом та гострим перчиком чілі, гранатовий соус до м’яса. До сиру в нас люблять і варення, і  мед. А от в Чехії такого не розуміють”, — порівнює жінка. 

Вона додає, що серед чехів в неї майже немає клієнтів. 

“Беруть українці, наші. Ті, що знають наші смаки. Чехи… В них дивні смаки. Вони люблять більше солоденьке, але воно відрізняється від нашого. Я тут брала в магазині апельсинове повидло, але воно хімозне, не знаю, як його їсти. Воно зовсім інше”. 

Окрім того, буває, замовляють в Україну доставкою. 

Інші особливості життя в Чехії

“Коли почалася повномасштабна війна, ми бігли, як кажуть, куди очі дивилися. Дитина зараз вчиться тут, я працювала на заводі 1,5 року, але потім моє здоров’я почало погіршуватися, тож довелося піти. Зараз я на лікуванні”, — говорить пані Тетяна. 

Пані Тетяна знайшла фахівця онлайн з України. Крім того, їй допомагає варення. 

“Мої баночки мене витягують. В 2020 році в мене не стало мами, і саме варіння варення тоді врятувало від депресії. Я страждала кілька тижнів, важко переносила втрату, але потім в мене з’явилося  величеньке замовлення і я почала потихеньку вибиратися. І тут, коли я приїхала, я також почала варити варення і мені стало легше”. 

Тетяна Рузанова з Сєвєродонецька нині варить незвичайне варення в Чехії

Тетяна Рузанова з Сєвєродонецька нині варить незвичайне варення в Чехії

Труднощі полягали в тому, аби знайти в Чехії все потрібне для варення. 

“Тут ще ж потрібно було знайти, і з чого варити, і всі ці баночки, і постачальників. Незнання мови  також впливало. Потрібно було знайти це все. Сайтів багато, продавців багато. Це я зараз розумію, що воно працює, як в Україні: що постачальник один, потім у цього постачальника купують всі і потім продають за різною ціною і називають по-різному. І що ти знайдеш, те й купиш. От поки цю всю інформацію я докупки склала, то  вже думала, що тут неможливо купити ті ж баночки, ту ж лаванду, ті ж бутони троянд, які я використовую. Але вже потім я знайшла сайт, де це я можу купити. Але я так скажу - якість зовсім не та. В Україні значно краща та ж лаванда, та ж трояндочка, той же пектин”. 

Варення пані Тетяни

Варення пані Тетяни

Ще одна дивина, яка вразила пані Тетяну, — це те, що чехи усюди додають оцет. 

“У чехів зовсім інші смакові вподобання. Вони дуже полюбляють оцет. Це в моєму розумінні, що вони його люблять. Але оцет не такий, як у нас, не хімічний, а у них називається квасний. З чого вони сквашують, я не знаю. Якщо оселедець, то він в оцті. Квашена капуста — в оцті. До речі, вона у них  різноманітна, навіть червону квасять. У них на Різдво святкова така обов'язкова страва — короп. Вони його смажать, парять в оцті, що він аж синіє. Тобто оцет у них майже у всьому. Огірків солоних ви тут не знайдете, вони законсервовані у великій кількості оцту”. 

Жінка зауважує, що їй складно звикнути до нового. 

“Я - гурман. Я оцет не люблю в такій кількості. Я ж тут господиня. Хотіла помідори, огірки зробити, але я ж не можу, тут навіть сіль вся йодована. Звичайну сіль можна купити в українському магазині і вона коштує дуже дорого, а в йодованій солі дуже не поконсервуєш. А щодо варення, то тут цукор інший, не такий солодкий. У нас солодший цукор. Якщо до випічки додавати ванільний цукор, він не такий ароматний, як у нас. Намагаюся пристосовуватися”. 

Пані Тетяна говорить, що їй би дуже хотілося повернутися в свій рідний Сєвєродонецьк, вона сумує за вулицями та минулим життям, а поки — намагається триматися, дбати про своє здоров’я та варити варення. 

 

Джерело: ТРИБУН - ]]>https://tribun.com.ua/uk/110153-severodonchanka-tetjana-ruzanova-varit-v...]]>





Рейтинг: 
Средняя: 5 (1 оценка)