Сорокаметровий символ єдності. Історія сіверськодонецького прапора

Щорічно, починаючи з 2004 року,  23 серпня, в Україні святкують День прапора. Це — ознака нашої української ідентичності.  Для Луганщини він, безперечно, ще й символ боротьби за волю. Особливо зараз, коли майже вся її територія окупована ворогом. Не всім відомо, що у Сіверськодонецьку був свій прапор-оберіг, сорокаметрове полотно якого об'єднувало громаду. Про історію його створення та важливість для нашого міста “SD.UA” розповіла громадська діячка Олена Ніжельська.

Сіверськодонецьк після окупації 2014-го прагнув української ідентичності

 

“Одразу після звільнення Сіверськодонецька 22-го липня 2014-го року зібралася активна громада, небайдужі люди, такі, у яких Україна справді була в серці”

Хтось на той час пережив окупацію в місті, хтось — виїжджав та потім повернувся. Але коли ми так разом об'єдналися, то першою ж ідеєю було повернути українську символіку в громадський простір. Це тоді проявляли по-різному: почали з'являтися білборди патріотичного спрямування, люди розмальовували паркани та різні знакові місця у Сіверськодонецьку. І в якийсь момент виникла думка, що нам потрібен великий прапор, як символ, який можна буде використовувати під час публічних заходів. До його створення долучилися місцеві підприємці. Слід зауважити, що на той момент було дуже складно знайти навіть тканину жовтого та блакитного кольорів. Але ми згуртувалися та виготовили його саме у Сіверськодонецьку.

Прапор єднання

 

“Вперше новий символ нашої незламності використали на День прапора у 2014-му”

День прапора 2014. Сіверськодонецьк. Фото - фейсбук-сторінка Миколи Скурідіна

Тоді його розтягнули над зруйнованим мостом через річку Борову. З одного боку під'їхали автобуси з Рубіжного, з іншого — сіверськодончани. Й так об'єднали два міста над проваллям пошкодженого переходу. Ще цей день запам'ятався тим, що після акції єднання ми поїхали зносити пам’ятник леніну.

Прапор єднання

Потім прапор розгорнули й над мостом на Сіверському Дінці в день визволення Лисичанська. Така доля була у цього стяга — єднати береги різних річок над зруйнованими ворогом комунікаціями.

 

“День вишиванки, День Незалежності, День Злуки… Майже всі державні свята супроводжував наш сорокаметровий державний символ”

День визволення Сіверськодонецька 2021. Фото - Микола Скурідін

День Єдності 2016. Сіверськодонецьк. Відео — Микола Скурідн

Його завжди брали на патріотичні автопробіги. Одного разу була страшенна злива, спочатку стяг не хотіли розгортати, але все ж таки вирішили — варто! І він був таким мокрим, важким, але ми не зрадили нашу традицію.

Олена Ніжельська, фотоархів

Брав участь прапор і в річниці сумних подій, таких, як 6 квітня, коли проросійський натовп накинувся на мирну патріотичну акцію у Сіверськодонецьку. А вже у 2015-му, на першу річницю вшанування, ми переможно розгорнули наш стяг. Далі були й Станиця Луганська, і Попасна. Прапор, без перебільшення, об'єднував та надихав.

Сіверськодонецький прапор єднання

Згадується ще таке: бувало що стяг несли зовсім мало людей, як от вже відремонтованим мостом на Рубіжне, а бувало й таке, що не вистачало місця бодай потриматися за прапор.
Дуже гарно було, коли робили хвилю, коли діточки бавилися під нею, а вона була таким своєрідним блакитним оберегом.

 

“Для мене прапор — це спосіб продемонструвати свою ідентичність, свою приналежність до України, своє прагнення розбудовувати Сіверськодонецьк як українське прогресивне місто, демонстрація того, що у Сіверськодонецьку є люди, для яких прапор не просто формальний державний символ, а й річ, яка дозволяє ідентифікувати себе як українку чи українця”

Олена Ніжельська, фотоархів

Прапор на вулицях Сіверськодонецька означатиме, що повернулась Україна, ми… Що місто готове відроджуватись, оживати після всього того болю, яке перенесло. І мені здається, що його поява для когось з людей, які знаходяться зараз далеко, стане також додатковим стимулом, щоб повернутися. Символи мають велике значення, вони торкаються наших емоцій. Повернення стяга на Луганщину також матиме таку силу, але спочатку ми очікуємо такий бойовий прапор, який перший з'явиться на вулицях Сіверськодонецька. Хай він буде не такий великий, буде самим манюсіньким, але це свідчитиме — Сіверськодонецьк знову вільний.

Олена Ніжельська, фотоархів

А для тих, хто зараз в окупації, чекає на звільнення, це буде найкраще свято — побачити знову наш стяг. І я думаю, що маленькі заховані прапорці з'являться в перші години або дні визволення саме від тих людей які й знаходяться в окупації та залишаються українцями.

Катерина Горячко

https://sd.ua/news/20274