Антитерористичною операцію по звільненню Сіверськодонецька від російських бойовиків 22 липня 2014 року керував командир Криворізької окремої бригади охорони громадського порядку, полковник Національної гвардії України Олександр Віталійович Радієвський. Саме він одним з перших увійшов до міста.

Наступного дня, 23 липня 2014 року, Олександр Радієвський загинув у бою в ході звільнення сусіднього Лисичанська, коли разом із бійцями потрапив у ворожу засідку на мосту. У тому запеклому бою, прикриваючи Олександра Віталійовича також загинули командир батальйону підполковник Павло Сніцар і стрілець 1-ої патрульної роти, солдат Ігор Коцяр.

Олександр Віталійович Радієвський народився 9 травня 1970 року в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Він рано втратив батьків, виховувався бабусею та дідусем. Лідерські якості майбутній офіцер виявляв уже під час навчання у Криворізькій середній школі №104. Ще курсантом йому довелося бути залученим у «гарячих точках» колишнього СРСР – Закавказзі й Середній Азії.

У незалежній Україні Олександр проходив службу у правоохоронних підрозділах, у 1991 - 1998 рр. пройшовши шлях від командира патрульного взводу до начальника штабу - заступника командира патрульного батальйону сімферопольської окремої бригади військ внутрішньої та конвойної охорони МВС України. Він був вимогливим командиром, але дуже уважним до нагальних проблем підлеглих.

Полковник Радієвський мав неабиякий авторитет серед підлеглих – насамперед тому, що йшов у бій попереду них. Зокрема, він особисто очолював спецоперації зі знешкодження блокпостів терористів на підступах до населених пунктів Миколаївки, Семенівки, Слов’янська. У районі антитерористичної операції на чолі з’єднання він провів загалом два з половиною місяці.

23 липня 2015 р. у м. Сіверськодонецьку урочисто відкрито пам’ятник генерал-майору Олександру Радієвському, який після захоплення міста окупаційними військами було пошкоджено.

Герої не вмирають! Ми пам'ятаємо та вдячні Олександру Радієвському за звільнення Сіверськодонецька