Сіверськодонецька громада сьогодні – це потужний культурний осередок, що доводить: ідентичність Луганщини жива, а творчість стає містком між минулим і майбутнім, між домом і новими реаліями.
Попри втрату фізичного простору, культурні інституції громади не лише зберегли свою діяльність, а й перетворили її на системну роботу з патріотичного виховання, збереження локальної спадщини та підтримки земляків.
Як зазначає начальник Сіверськодонецької міської військової адміністрації Євгенія Бойко, культура виконує не лише естетичну функцію, а є важливим інструментом єднання громади.
«Ми втратили місто, але не втратили себе. Культурні заклади громади стали тим фундаментом, на якому тримається наша ідентичність. Через мистецтво, освіту, спільні події ми не просто зберігаємо пам'ять про рідну Луганщину – ми формуємо нову реальність, де українське є основою всього. Кожен концерт, кожна виставка, кожен майстер-клас – це цеглинка в стіну нашої незламності», – говорить Євгенія Бойко.
Базою для культурної діяльності став гуманітарний хаб у Дніпрі, де сьогодні працюють мистецькі школи, бібліотеки, творчі колективи та культурні простори.
ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ, ЩО НЕ ЗУПИНЯЄТЬСЯ
Сіверськодонецький міський Палац культури продовжує бути головним осередком культурного життя громади. Лише протягом 2025 року колективом палацу організовано 97 заходів – від камерних творчих зустрічей до масштабних фестивалів і патріотичних акцій. Це свідчить не лише про організаційну спроможність, а й про величезний запит на живу культуру серед переміщених громадян. Адже в умовах вимушеного переселення саме такі події стають тим духовним якорем, що тримає людей на плаву.
До діяльності активно залучені аматорські колективи, які стали справжніми обличчями громади на всеукраїнському рівні. Ансамбль бального танцю «Ровесник», вокальний колектив «Лісова пісня», який виборов гран-прі низки престижних фестивалів, гурток декоративно-прикладного мистецтва «Дивоцвіт», а також клуб людей елегантного віку «Сузір'я» – усі вони формують багатовимірне культурне обличчя громади.
Особливу увагу приділяють збереженню народних традицій. Так, учасники «Дивоцвіту» створили унікальну творчу мапу України до Дня Незалежності, а також регулярно презентують роботи на етновиставках і майстер-класах, передаючи молодому поколінню секрети традиційних ремесел.
МИСТЕЦЬКІ ШКОЛИ: ОСВІТА, ЩО НАДИХАЄ
Сіверськодонецька музична школа №1 працює у змішаному форматі й об'єднує понад 50 учнів. Діти опановують гру на фортепіано, скрипці, вокал, виступають у складі ансамблів. Викладачі та учні школи – постійні учасники всеукраїнських і міжнародних конкурсів, де здобувають призові місця.
Окремий напрям – благодійні виступи для внутрішньо переміщених осіб, у лікарнях, на заходах на підтримку ЗСУ.
Пані Ольга, переселенка з Сіверськодонецька, яка зараз мешкає в Дніпрі, ділиться враженнями: «Коли ми тільки приїхали, було дуже важко знайти себе в новому місті. Але завдяки концертам нашої музичної школи я знову відчула себе частиною громади. Мій онук навчається тут, і для нього ці заняття – не просто музика, а спосіб не втратити зв'язок із домом. Викладачі стали для нас другою сім'єю».
Сіверськодонецька художня школа виховує нове покоління митців, які через творчість осмислюють події сьогодення. Їхні роботи експонуються на виставках до Дня Незалежності, Дня вишиванки, Дня українського добровольця. Один із найзворушливіших проєктів – розпис гільз для благодійних аукціонів на підтримку Захисників. Це приклад того, як мистецтво стає частиною обороноздатності країни, формуючи не лише естетичні смаки, а й громадянську позицію змалку.
БІБЛІОТЕКИ ЯК ПРОСТОРИ РОЗВИТКУ
Сіверськодонецькі бібліотеки давно вийшли за межі книгозбірень. Сьогодні це справжні культурні хаби, де відбувається набагато більше, ніж просто видача книг. Публічні читання та літературні зустрічі, кінопокази українських фільмів, дискусійні клуби з історії та суспільних питань, тренінги з цифрової грамотності та медіаосвіти – усе це робить бібліотеки центрами тяжіння для різних вікових категорій.
Для дітей і молоді діють творчі простори, де проводять майстер-класи з петриківського розпису, виготовлення писанок, ляльок-мотанок, плетіння патріотичних браслетів. Такі заняття не лише розвивають дрібну моторику чи художні здібності, а й формують національну свідомість через безпосередній дотик до культурної спадщини. Квести, вікторини, інтерактивні ігри та заняття з читання перетворюють навчання на захопливу пригоду.
Особливу увагу приділяють підтримці внутрішньо переміщених осіб і людей старшого віку. Для них бібліотеки стали місцем спілкування, психологічної підтримки та адаптації.
Пані Валентина, ще одна переселенка, розповідає: «У бібліотеці я знайшла не просто книги, а друзів. Ми збираємося тут щотижня, обговорюємо новини, читаємо вірші, іноді просто п'ємо чай і говоримо про життя. Для людей нашого віку це дуже важливо – мати місце, де на тебе чекають і розуміють. А ще тут навчили користуватися смартфоном і державними застосунками, тепер я сама можу записатися до лікаря чи звернутися до Пенсійного фонду».
У затишних просторах проводяться зустрічі, тренінги та тематичні події, спрямовані на подолання стресу, спілкування та взаємну підтримку людей, які були вимушені залишити рідні домівки.
ПАМ'ЯТЬ, ГІДНІСТЬ, ЄДНІСТЬ
Культурні заклади громади системно працюють із державними та пам'ятними датами. День Конституції, День Незалежності, День Гідності та Свободи, День української писемності та мови, День Захисників і Захисниць України – це живі акції, виставки, концерти, що формують історичну пам'ять і громадянську позицію. Вони допомагають зберігати зв'язок із минулим і водночас вибудовувати орієнтири для майбутнього.
Начальник управління культури, молоді та спорту Сіверськодонецької МВА Тетяна Грачова наголошує на комплексному підході до розвитку культурної сфери.
«Наше завдання – не просто зберегти мережу закладів культури, а зробити їх максимально корисними для громади. Ми свідомо трансформуємо формати роботи, щоб відповідати на виклики сьогодення. Коли ми бачимо, як діти із захопленням малюють патріотичні комікси, як дорослі відвідують тренінги з ментального здоров'я в бібліотеках, як молодь створює волонтерські проєкти на базі наших просторів – це найкраще підтвердження, що ми рухаємося правильним шляхом. Культура сьогодні – це про дію, про взаємодію, про щоденну роботу заради Перемоги», – підкреслює вона.
Важливим напрямом стала й робота з ментальним здоров'ям. Тренінги, зустрічі, арттерапевтичні заняття допомагають людям, які пережили втрату дому, віднайти внутрішню рівновагу. Адже культура сьогодні виконує не лише естетичну чи просвітницьку функцію, а й стає інструментом психологічної реабілітації та соціальної згуртованості.
